Порізала його по серці,
Сльозами вмилася на мужньому плечі.
А він на неї, зовсім, і не сердиться:
"Не плач над серцем, там уже рубці".
Порізала любов на клаптики.
Ножем ударила щосили
І каяттям гірким заплакала:
"Коханий, милий мій, прости мене".
Так пульс лунає в скронях, тихим вальсом:
"А я тобі троянди, глянь, приніс".
Торкнувся щік він ніжно пальцями:
"Ніщо не варте в світі твоїх сліз".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Вікторія Фединишин