Кажуть, що я за тобою,
Мов за кам"яною стіною,
Чого ж, мовляв, треба мені:
Є дім, грошей теж вистачає,
Одяг, взуття модне маю,
Чому ж тоді очі сумні?
Так, матеріального - вдосталь,
Та ласки душа моя просить,
І серце від туги болить.
Забула, коли усміхалась,
Давно не приходила радість,
Тобі ж цього не зрозуміть.
Доброго слова не чую,
Сама у хоромах ночую,
Як в золотій клітці птах.
Коли мене любиш хоч трішки,
То випусти з цієї клітки
На волю до сонця й тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський