Сутінки світу

Що  таке  життєплин,як  не  прагнення  змін
Й  не  бажання  мети?  У  глибини  світи:
У  небесні  шатри  і  у  надра  земні
У  сплетінні  борні  безсумнівно  гори!

Як  Атланти  живи,
Святославом  "на  ви!"
До  основи  руйнуй  каганати.
Заратустри  книжки  і  канати
Без  вагання  спали  і  обріж.

Ось  -  бери  в  руки  предківський  ніж,
Хай  летить  все  у  чортову  прірву,
Це  кінець  всім  набридлого  міфу
І  початок  нового  (  напевно).
Убивай  світ  відверто  і  ревно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642472
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.02.2016
автор: Той,що воює з вітряками