Там за стіною всміхнені обличчя,
А ми тут скалимось, мов душить нежить.
Невже-таки, ми родом з потойбіччя?
Чи може нам так жити і належить?
Можливо, з потойбіччя той сусіда,
Що залюбки всміхнеться незнайомцю,
Чи, все ж таки, це я для всього світу
Сумне лайно в джерельній ополонці?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642287
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2016
автор: kanan