***
Звір підходить до тебе тихо:
спочатку назирці по ледь видимих слідах,
відтак, ховаючись у твоїй тіні,
потім, тулячись м*яким боком до твого стегна,
аж поки не вчепиться пащекою
за твоє серце...
І, хоч ти озираєшся навкруг,
пантруючи найдальнішу межу,
однак не втигаєш помітити небезпеку
біля свого плеча, і потрапляєш
у чорний капкан білої довіри...
І ось на узбіччі незгойного потрясіння
твоє серце знову скапує болем...
Звір, що підкрадається тихо,
кусає надто боляче!
(8.12.15)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642181
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2016
автор: Леся Геник