Не сіймо ж зла…

Не  плюйте  в  душу,  дулі  не  сучіть,
І  на  святині  гнів  не  піднімайте...
Не  сійте  зла,  пиху  свою  провчіть  –
Храм  Духу  й  совісті  у  душах  відкривайте.  
Доводите  лиш  правду?  Істину  забувши,
Для  себе  ворога  серед  своїх    шукаєте...
«Бог  є  любов»  –  оце  серцем  збагнувши
І  ворога  благословитемете,  як  спікаєте.  
Не  плюйте  в  душу...  правди  власної  не  вчіть.
Знамена  мудрості  у  храмах  піднімаймо...
Бог  довго  терпить,  та...  з  любові  –  нас  провчить...
Не  сіймо  ж  зла...  і  за  душею  камінь  не  тримаймо.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642100
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2016
автор: Яна Бім