07.02.2016
пародія на Євген Онєгін
геймерський Євген Онєгін
,,Мій персонаж трохи прихворів
і ,розвиваючись до 255-того рівня,
він поважати себе заставив .
Я на нього донатив і донатив,
Та видно передонатив -нублю усе одно.
Його приклад іншим наука,хоча уже повторуха,яка скука;
Без доната чи з ним усе одно ти noob'ло.
Але , my Bug,яка ж це радість грати у гру мою.
Моя гра -це мої ґрати.
А ґрати ці так просто не зламати.
І день і ніч грати у гру,як хворіти нею,
Не відходячи ні кроку геть від кумп'ютера.
Яке ж це низьке лукавство-створити ПК ігри ,
Печально підносить відро,і їдло,
Вдихать аромат ігри,іще в ігру не запрограмовану,
І думати про себе:коли ж ти ,гра,закінчишся?
Ніколи.,,
(Copyright All right Reserveds to DominicID 25620)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642075
Рубрика: Гумореска
дата надходження 07.02.2016
автор: dominic