*

***
Чомусь  я  сидів...і  бачив
Як  заходить  сонце  за  ліс.
Вітер  закидав    пахощі  квітів
Мені  в  ніс.

Тіло    сиділо,темніло
Не  сміло...
Несміло  посміло  дивитися  це,
Вникнути,зрозуміти,пізнати
Смак  ,відчути,  свободи.
Над  лісом  злетіти  схотіло...
Посміло!
Що  тіло?!  та  не  воно!
А  думка  маленька
Лиш  вродилась  дурненька
Захотіла  покинути  тіло
І  полетіти  
До  сонця,свободи...
З  ними  з’єднатись
Серед  подібних  кохатись...

Машина  повз  проїхала
Гуділа...
Спудила  тіло,
Не  встигла  думка  злетіти
Між    рядками    впинилась.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64207
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2008
автор: alexa.vng