Так часто люди люблять помилятись,
Ганяючись за чимось непотрібним.
Заради грошей й навіть не вагатись,
Так легко відмовляються він рідних.
Усі сліпі, не бачать головного,
А потім кажуть: "щось усе не те".
А знаєте,усе не те від того,
Що надто ви цінуєте пусте.
Для щастя треба мати значно більше,
Ніж статки із грошей та діамантів.
Сімейний затишок, вечеря,навіть кішку,
І щоб до школи заплітати комусь бантик.
Щоб линув сміх,та й часом щирі сльози,
Щоб разом і на море, і - у сніжки.
І навіть в найстрашніші в світі грози,
У затишку заснути всім на ліжку.
Щоб хтось чекав з роботи маму й тата,
А хтось спішив до школи,в дитсадочок,
Для щастя треба зовсім небагато,
Своя сім'я,і донечка, й синочок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641977
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2016
автор: Світлана Глушко