АУТОПСІЯ

Впізн[b]а[/b]єш  ти  мене  відразу  -
без  драматизму,  лиш  гикнеться.
Оглянеш  стиха,  невиразно,
і  обрис  тіла,  і  комплекцію.

Вологим  поглядом,  байдуже,
від  ніг  до  голови  обстежиш.
Пот[b]о[/b]му  очі  ти  замружиш,  
неначе  мучить  тебе  нежить.

І  полохливо,  навіть  стидко,
ну  раз  вже  випадок  летальний  -
без  протоколу  і  без  свідків
попросиш  деякі  деталі.

Рука  хірурга  не  здригнеться
твоєму  дивному  проханню  -
у  мене  вирізати  серце,
щоб  там  розгледіти  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641801
Рубрика:
дата надходження 06.02.2016
автор: Олександр Деркач