Посадили калину Розквітає калина,
Ми удвох край села, Зеленіє верба.
Я тепер ту калину Ти лежиш поруч сина,
Доглядаю одна. Я лишилась одна.
Поруч тої калини Та вербі і калині
Посаджу я вербу, Несе радість весна,
Хай вона і калина А для мене в цім світі
Бачать тугу мою. І надії нема.
Я калини листочок
До чола прикладу.
Під вербою поплачу,
Вас обох пом"яну.
Доглядаю калину,
Доглядаю вербу.
І про тебе, й про сина
Пам"ять я бережу...
Спочиває синочок, Вже дозріла калина,
Спочиваєш і ти, Розрослася верба.
Щось шепочуть листочки І про тебе, й про сина
І калини, й верби. Пам"ять вічно жива.
Знає тая калина, Зберегла я калину
Розуміє верба, І вербу зберегла,
Що навік поселилась Бо то наша калина
В моїм серці журба... І моя то верба!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641720
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.02.2016
автор: геометрія