Мені здається, ти уже звернув,
пішов туди, де душі не співають.
Нехай період найсвітліший був,
та після цього зорі не вінчають.
Нехай це так, і совість рве мости,
із болем я знайома, знаю й гірше -
вже раз тонув, то більше не плисти,
і не кажи, що так не буде більше.
Далекий край для тих, хто зник з шляху -
поваги, чистих намірів, довіри.
Я не для цього стільки вибухів жаху
пережила. І більш тобі не вірю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2016
автор: тепла осінь