Свої борги я вам ніколи не віддам,
Свою провину не сплачу ніколи.
Я, просто, щиро дякую батькам
І низько я їм кланяюсь додолу.
Я дякую за весь цей білий світ
За те, що ви дали мені життя,
Та розуміємо тоді,коли самі батьки
І аж тоді приходить каяття.
Я знаю вам не солодко було,
Та нас малих у світ вели за руку,
І як у грудях серце не пекло
Сприймали мужньо зустрічі й розлуку.
Я низько вам вклоняюсь до землі,
Й хоч кажуть, що життя неначе мить,
Та ви моєму серцю дорогі,
Тож все простіть й у світ благословіть.
3. 02. 16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641401
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.02.2016
автор: іванесса