Моя Нація
Привіт, я твоя Нація.
Я те середовище, в якому ти живеш, ростеш, пізнаєш і формуєшся.
Твоя нація - твої батьки, діди, прадіди,прабабці.
Я твої друзі, твоє оточення, твої співробітники, я твоє керівництво.
Але я не ти...
Я не достойний бути частиною цієї гармонії і благовонії яку називають Українською нацією. “Благо-вонія” – просто гарне слово. Вонь во благо.
Ну бо як ще пахне наша нація?
Ранковим перегаром?
Немитим роботягою?
Набитою маршруткою?
Сміттєвими баками? Чи просто сміттям? Хоча баки без сміття смердять так само як і зі сміттям...
Презервативами під вікнами дев’ятиповерхівок? Чи змарнованою цьнотою невихованих дівчат?
Боже! Боженько... я не відчуваю себе частиною цієї нації...Я не відчуваю любові до всього цього смердючого люду, я люблю кожну людину окремо, але коли ви разом...Коли ви РАЗОМ, та коли ви разом, ви тільки напиваєтесь і стрибаєте на співучках від дешевих спецефектів. Зажимаєтесь в свіжообісцяних кущах і трахаєтесь в громадських туалетах.
Нація, ви смачно хаваєте те, що вам зі сцени диктують наряжені шахраї, і це вас підносить, це вас надихає, дає наснагу щось робити, дає переконання, ідеологію. Надихає на пяні подвиги, дає наснагу робити все заради власної деградації, дає переконання у власній зверхності і величі, дає ідеологію помераючої нації.
Це все планомірне забивання голови тупняком, рекламними слоганами, лабутенами, сіськами, піськами, матами, прикладами невдалого життя, фейлами та пародією на мистецтво робить вас виродками.
Коли ви разом і коли у вас один мозок на тисячі, коли ви соціальне зомбі, енергетично і ментально зшите докупи з сотень, тисяч, мільйонів тіл. Ви Нація. Нація зі славетною історією, чорною буденністю і відсутністю майбутнього.
Адже яке може бути майбутнє в людей вирощених на інформаційно моральному звалищі? Ви не помічаєте нічого, що знаходиться далі горлечка пляшки, з якої ви п’єте та перших сідниць/цицьок які ви помічаєте відірвавшись від пляшки.
Вся ваша національна культура базується на задоволені потреб тіла притому в дуже деструктивному ключі. Ви піднімаєте власну самооцінку за рахунок заниження чиєїсь, тим самим прирікаєте себе стати жертвою. Адже сьогодні ви хижаки, а завтра ви здобич.
Ви нарко-нація, сектанти Гарної Пляшки Гівна Бактерій які поклоняються їй за кожної нагоди хай то християнське свято, чи хеловін.
Ви на випивку і на цигарки витрачаєте більше, аніж на освіту і медицину. На 2012 рік середньостатистичний українець випивав 8 літрів спирту в рік. І це ви врахуйте що є куча сектантів які не пють, а ще є діти які не доросли. Можна сміло сказати що середній ПЮЩИЙ випиває 16-20 літрів спирту в рік.
Хоча в усьому, що я сказав, немає нічого страшного. Україна займає 4 місце в світі після Росії Білорусії та Польщі. Так що тіштесь, ви не самі гірші в цьому плані.
Всі нації зроблені по одному шаблону, просто різними кольорами намальовані. Так що весь ваш націоналізм, расизм, нацизм, фашизм, онанізм, національна свідомість, національне безсвідоме, національна втрата свідомості, національний онанізм, національні ідеї, національні канали, анали, універсали, університети. НАЦІОНАЛЬНІСТЬ. Це все не варте і какашки бездомної сучки яку стерилізували для її ж блага, позбавивши тим самим сенсу життя – продовження роду. Це все пусте поки ви не будете вести себе як людина розумна, а не людське тіло одержиме низькими бажаннями і алкогольними духами. І не буде щастя у вас допоки ви не почнете виконувати свої обовязки, що тим самим гарантуватиме вам виконання ваших прав. Вибачте, сказав щось занадто складне для особ с середнім IQ 70.
Вся та національна ідеологічність це лише нав’язаний спосіб мислення, щоб розпорошити людство на нації, нації на націоналістів, нацистів, жидів, срак, баньк, і взагалі.
Взагалі, моя Нація – мій сором, мій ярлик і моє покарання. Моя Нація – це смердючі п’яні мужики, моя Нація – це постійні вибори без права вибору,моя Нація – це герої які ховаються від воєнкомату, моя Нація – це жінки з якими не збудуєш сімю, бо що б ти не вибрала, моя Націє, нічого не зміниться на краще, моя Нація – це п’яна молодь під магазинами, моя Нація – це відгамселені мамою діти, моя Нація – це правидні лицеміри які тільки чекають можливості дорватись до коритця в якому одні лишень помиї моя Нація – це ви, ті, хто читає чи слухає це. Моя Нація має прекрасне минуле, легендарне і героїчне, моя Нація має рабське майбутнє.
Ну, як на мене, це все одно, що його не мати. Бо жити на своїй землі і служити всякому, хто прийде сюди, це наша національна традиція, така сама як впивання, закидання всім чим можна і побиття своїх жінок, дітей, побратимів по Нації в кінці кінців.
Людисько, глянь на себе збоку, подивись зі сторони на своє існування, втопись у сльозах сміху з самого себе. Бо якщо ви і далі кінчатимете від дешевих феєрверків торчатимете під стрибаючих на сцені наряжених шахраїв, які думають не про ваше благо, а про свій достаток, який і так вже не принесе їм щастя. Якщо ви читатимете книжки про наркоманів і проституток і перебиратимите їх якості ви ніколи не здобудете щастя, заради якого ви так деструктивно себе катуєте, і ці катування сприймаєте за щастя.
Якщо ви не поймете, що те що ви бажаєте і робите навязано вам, заради вашої ж деградації, і не почнете шукати в цьому житті можливостей для розвитку то ви виздихаєте як ті стерилізовані собаки, і не буде ні України, ні нацизму, ні націоналізму і решти гівна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: Caleb