3
сонце вже за обрій
завісу знов спускає небо
І хмари - зорі. Зорі ясних хмар.
закуті наче в'язні.
а спати мрії не дають.
І снить.. я на узбіччі
думкою в тебе узутий
лише панчохи зламані.
не знаю як себе вести
зустрівши раптом тебе
може зніяковію знов...
я то колись ніяковіла ти.
устрівши мене вперше.
там, де так зустрілися світи.
я хворий трохи був
Й не знавши що утнути-
- а ти сжалілася в мені
спитала - якось завернути,
якщо потреба виникне в мені
та зберігла свій номер
щоб при потребі маякнути
.........
я досі прагну загубитись
на краї світу, лише б
не думалась мені.
щоб більше тебе не кохати
я міг би й сам. Але, зневірилась в мені.
лишь мить одна. І все сконала,
спокуса й близько не стояла
винен і не винен я.
....очі прозорі - як тебе забути??????
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640913
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.02.2016
автор: Велес Є