Мов чорний страшний Освенцім
У небо нічне димів,
То привид біди і смерті
Над площею занімів.
Дим, чорний, густий, їдучий,
Все небо геть заволік,
Він гнізда давив гадючі
Ув чотирнадцятий рік.
Не спиться усій країні,
Й до труднощів – не звикать –
Болять їй давно коліна,
Тож вийшла до барикад.
Нас сірі чекають будні
І шлях, непростий, важкий,
Все ж правду народ здобуде,
І знайдуться ватажки!
4.02.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640872
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)