А надворі вітер, вітер розбишака
Нагинає віти майже до землі,
Сипле мокрим снігом та змушує плакать
І ховає очі у сивій імлі.
Шалапут-вітрисько все пісні співає:
То виводить тенором, то басом гуде.
А коли натомиться, спатоньки лягає,
І природа-мати тишу приведе,
Щоб оберігала спокій її сина,
Хай ніхто не сміє його турбувать.
Коли відпочине, набереться сили,
То й полетить стрімко знов бешкетувать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640652
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський