Вирує час, а літо вже спливає,
Весна у невідомість теж пішла,
Мені не жаль, що осінь підступає,
А тільки жаль, що прийде і зима.
Змішалось все, і праведне і грішне,
Як важко знести все це у житті,
Мені не жаль, що правда дуже гіркне,
А тільки жаль, що знаю смак брехні.
У павутинні слів ховається надія,
Світ став жорстокий у погожі дні,
Мені не жаль, що загубилась мрія,
А тільки жаль, що кличу ще її.
Невпинно все зникає у минуле,
Бо час безжалісно вперед іде,
Мені не жаль, що молодість тікає,
А тільки жаль, що старість теж піде.
Тривоги ранять, бо душа не знає,
Що там чекає ближче до зими,
Мені не жаль, що все в житті минає,
А тільки жаль, що це життя одне.
Лю... 01.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640445
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2016
автор: Лю