Мітка згасне

Твої  демони  непідкорені
Лиють  відрами  дощ  чорнильний
І  на  сірості  зловлять  мить

Тягнуть  вниз  омертвілі  корені
Так  і  завтра,  вже  остогидлий
А  на  рані  іще  болить

Фіолетовим  кличе  дотиком
Мітка  згасне,  ти  так  хотів?
Мої  крила  лежать  обабіч

Я  не  стала  тобі  наркотиком
Твої  демони  вкрали  тінь
Лиш  відтніком  сірію,  бачиш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2016
автор: Марамі