Нічичирк.

Нічичирк.  На  душі  сонячно,
І  ні  вітру,  ні  втоми,  ні  сліз...
Лячно  трохи,  трохи  безпомічно,
І  свіжесенький  трепет  в  душу  вліз.  

Хтось  забутий,    а  хтось,  щойно  згаданий,  -
Спогадом  світлим  в  очах  просіяв.
Не  самотність,  то  час  тихий,  бажаний  –
Із  душею  своєю  побуть  сам  на  сам.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639983
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Яна Бім