Коли ти зумів розірвати те коло,
Що ніби на шиї петля,
Несе коливання здаля
Землі стугонить: коні з поля для поло.
Земля стугонить, у азарті погоні
Утриматись, як у сідлі,
Де куряви хмари?.. в імлі
Ми змучені, наче ті загнані коні.
Ми змучені - страшно і жити, і вмерти,
Бо те що сьогодні, не те -
Наповнене болем, росте
Як відчай, як душі, на шмаття роздерті.
Як відчай, щонічної темряви соло,
І леза нагострений край.
Те завтра не прийде, вставай,
Є тільки сьогодні - розірване коло...
30.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Ліна Ланська