по клавішах пальці в задумі у грі
шукають веселих мелодій зорі,
яка розливалась багряно.
хитаються образи у тумані́,
хибкі, виплетались плетінням міцні
у сталки із райдуг нарядно.
барвисті, яскраві - у злеті вони
втрапляють під обстріл гарматний війни
і б"ються немов порцеляна.
в пожежі розтрощений обрій горів -
там сходило сонце на тій он горі
в кривавих прожилках рум"яно.
зсковзають льодово краплини роси... -
то небом спадають людські голоси
не співом на землю у болю.
по вбитому полю в безвихідь сплетінь,
загорнуто вітер у сутінь і тінь -
міражний, кружляв видноколом -
зі свистом і хрипом лунав його сміх!
аж раптом, одразу, миттєво притих
у схові спокою природи...
угрузли у клавішах пальці бліді
в зовсім невеселі акордовості,
у озов багряних мелодій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639799
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2016
автор: Ем Скитаній