Зігрій мене у цю січневу студінь,
у цей непогамований мороз.
Хай день палітру ясну роздобуде
і сонцем розмалює небу груди.
Хай доброписне явиться перо
і надрібоче густо-густо світла
в душі, промерзлій до самого дна...
Сховай мене від снігу, сІчі, вітру,
від ока злого, від усього світу
в обіймах любокрилого тепла.
Долоні задубілі та червоні
в руках своїх терпляче відігрій,
допоки сталактити на балконі
гарцюють у морозу на припоні,
а я ще під гіпнозом сонцемрій
тулюся до вікна собі щокою,
відхохкую задимлені шибки
і тягнуся тремтливою рукою,
тендітною, замерзлою, благою
до ніжного тепла руки
твоєї...
(25.01.16)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: Леся Геник