трохи менше ніж вічність.

відкриваюсь.  для  Тебе.  лише  не  вбий.  то  важливо.  
Твої  глибокі  очі,  кольору  неба  з  океаном  і  зими,  віють  холодним  вимріяним  теплом.
втулюючись  в  Твої  плечі,  відчуваючи  Твої  руки  і  запах,  хочеться  здатись.
врешті  те  бажане  спортивно-домінуюче  чоловіче  архе,  котре  дозволяє  забути  про  власну  силу  та  стати  на  мить  беззахисною  і  Твоєю.
бо  ж  знаю,  що  втримаєш.
наша  зимова  історія  "метро".
Твоя  щирість,  сонні  очі,  скуйовджене  волосся  і  той  погляд.  
моя  мимовільна  посмішка  і  бажання  давати  Тобі  ніжність.
змінити  дієту,  робити  шейки,  цілувати  очі..
хай  би  воно  тривало  трохи  менше  ніж  вічність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: Nora