Небо щось сумне
пише нам дощем,
Крапельки слова
прохолодним днем.
Я читаю їх та не
розберу,
Бачу лише хмар
чорну гіркоту.
Чи ж моє вікно в
неба записник?
Я не розумію...
Грім - небесний рик.
Не читала я щось
поміж рядків,
І не знаю мови
проливних дощів.
Що ж ти плачеш
небо?
Не жалієш слів?
Б*єш їх об вікно
щоб хтось відповів.
Наче відчуваю
натяки твої ,
Не усі дощі
сумні і проливні.
Небо усміхнеться
після своїх
дощів,
Усмішка веселкою із теплих кольорів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638773
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2016
автор: Vin Libert