Лебедями сизими хмарки в вишині,
Ой, скажи, милесенький, любиш ти чи ні?
Занесло порошею всенький білий світ,
А у душі весняно - зринула в політ.
Облягає серденько ніжності крило,
Що його тривожило: скресло, відлягло.
І у грудях розлилось - бухкає тепло,
Мимовільно зайнялось краскою чоло.
Прихилила голову до його плеча,
Хай коханням вірним нас Господь вінчає.
Щоб зима засніжена не мела стежки,
Щоб вперед і крізь бурю було легко йти.
25.01.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2016
автор: Валентина Ланевич