Вода

Стоїть  верба  біля  ставу  -
Низенько    схилилась,
Опустила  своє  гілля,
Немов    зажурилась.

Вода  її    чистесенько
Листочки    вмиває,
Сама  ж  собі  тихесенько  
Удаль  поспішає:

Долиною,  край  ріллі  
У    широкім    полі,
І  несе  своїй  землі
Вологи  доволі.

Щоб  зволожена  земелька
Урожай  давала,
Щоб  ми  з  хлібом  і  до  хліба
Весну    зустрічали.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638539
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Ольга Калина