Кохання нас обох згубило

Я  бачу  з  іншою  тебе
Вона  вуста  твої  цілує,
А  ти  байдужий  і  сумний.
Що  у  душі  твоїй  вирує?

Готель…Постіль…Фіалки…Ніж…
Ти  лід  в  шампанське  насипаєш.
Цей  гострий  ніж  –  це  смерть  твоя.
Та  ти,  на  жаль,  цього  не  знаєш.

Учора  був  ти  з  Наталі,
А  позавчора  теж  з  другою.
Пробач,  я  стежила  весь  час,
Як  та  пантера,  за  тобою.

Твій  погляд  з  почуттям  вини
Тебе  від  смерті  не  врятує.
Пекельний  суд  в  моїй  руці,
На  тебе  ніж  уже  чатує.

Палкі  та  пристрасні  вуста.
Я  поцілую  їх  в  останнє.
З  тобою  піде  все  життя.
Я  попрощаюся  з  коханням.

Холодне  лезо  у  руці
Тебе  навік  моїм  зробило.
Я  за  тобою,  милий,  йду.
Кохання  нас  обох  згубило.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2016
автор: Лана Мащенко