Зимове мереживо душі…

В  тонкому  прядиві  сніжинок
Зимовий  вечір  заблукав.
Сторуким  лезом  павутинок
Шкребе  по  склі  морозу  шал.
Алхімік-місяць  у  задумі
Зі  снігу  видобув  алмаз...
В  моїм  забіленому  сумі
Біліють  рими  білих  фраз...
А  у  мереживних  сорочках
Заснули  зморені  сади.
У  кришталевих  снах  струмочків  -    
Півсонні  віддзвони  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638326
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.01.2016
автор: Лілея Дністрова