ніч загорнула промені
в моторошний мішок
ходить одна під вікнами
сипле з кишені сніг
сни у кватирку випливли
час до межі дійшов
перечекати б знов мені
кризу очей сумних
що ж ти іди розхристаний
більше не зупиню
якось ця ніч припиниться
місяців так зо три
місто від сну прокинеться
зніме його броню
...з пам"яті все ж безпристрасно
очі мої зітри
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: Анна Кириленко