Повіривши в Любов цю превелику…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GZanbHYEXns  
[/youtube]

Я  маю  в  серці  те,  що  не  вмирає...

Леся  Українка.
------------------------------------------    

Як  добре  мати    в  серці  те,  що  не  вмирає,
Тоді  цвіте  любов  на  зло    вітрам.
І  тих,  хто  втратив  вже  надію,  зігріває.
Хай  вічним  буде  цей  Любові  храм.

Нехай    він  буде  повноводним,  ніби  річка.
Притягують  барвисті  береги..
Ніколи  не  розтане,  ніби  тонка  свічка,
Як  доля  дарувала  -  збережи...

Вона  не  зна  ніколи  злості  і  вагання,
Не  зрадить,  не  покине  в  важкий  час.
Коли  ми  в  розпачі,  дарує  сподівання,
Без  зайвих  пустих  слів  і  без  прикрас.

І  хай  рокам  не  знаєм  ми  давно  вже  ліку,
І  скільки  вже  пройшло  холодних  зим,
Повіривши    в  Любов  цю  превелику,
Ти  вічно  серцем  будеш  молодим.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: Н-А-Д-І-Я