ОЛЬГА ЗАДОРОЖНА – завершує навчання у магістратурі нашого вишу, відмінниця навчання, майстер спорту з фехтування, молодий науковець і людина, яка відпочиває від науки у спортивному залі.
ОЛЮ, ВИ – ЦЬОГОРІЧНИЙ ПЕРЕМОЖЕЦЬ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ. РОЗКАЖІТЬ, У ЧОМУ СУТЬ ВАШОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.
Це опитування фехтувальників різних кваліфікацій та на різних етапах багаторічної підготовки щодо того, наскільки вони знають свій вид спорту. Ми дізналися, що рівень знань у спортсменів бажає кращого. Теоретичної підготовки не вистачає. Адже якщо говорити про гармонійний розвиток особистості спортсмена, то вона дуже потрібна. Ми спостерігали цікаву тенденцію. На етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки, коли тренер дає чіткі вказівки і “водить своїх підопічних за ручку”, то спортсмени мають достатні для їх віку та рівня спортивної кваліфікації певні знання, а у старшому віці, коли від спортсмена вимагається ініціативність та бажання самостійно здобувати нові знання, цього вже немає. Маємо намір розробити пропозиції та методичні рекомендації щодо засобів контролю у цьому напрямку. Звичайно, рівень знань напряму не впливає на спортивний результат. Але проблема з'являється тоді, коли ці люди ідуть працювати за фахом: як вони можуть навчити своїх учнів, якщо рівень знань залишає бажати кращого?
ЧИ ОЧІКУВАЛИ ВИ ПЕРЕМОГИ У ЦІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ? ЧИ БУЛИ ДОСТОЙНІ КОНКУРЕНТИ-НАУКОВЦІ?
Якщо чесно сказати, то про перемогу я не думала. Було представлено дуже багато хороших робіт. Це говорить про те, що наука – хороша площина для студентської самореалізації. Мені ж наукове дослідження було цікавим. І робила його не для результату, а власне для процесу. Це як у спорті: спортсмен, який одразу орієнтований на результат, може не дійти до цієї бажаної вершини.
У ЧОМУ СЕКРЕТ ВАШОГО УСПІХУ? ЯКІ ПОРАДИ ВИ Б ЗАЛИШИЛИ ДЛЯ НОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО ПОКОЛІННЯ?
Ці прості поради не лише для студентів нашого вишу, але й для всіх людей. Насамперед, це вірити у свої сили і докладати максимум зусиль, щоб досягнути поставленої цілі. І намагатися усе робити від душі, бо тоді це матиме найкращий результат. Потрібно любити справу, якою займаєшся. Або, так би мовити, “штучно” полюбити її, тоді буде значно легше. Варто шукати те, що подобатиметься.
ОЛЮ, ЯКБИ СВОГО ЧАСУ ВИ НЕ ОБРАЛИ ЛДУФК, ТО НА ЯКІЙ ПРОФЕСІЇ ЗУПИНИЛИ Б СВІЙ ВИБІР?
Однозначно, це психологія. Мені подобається аналізувати чому люди чинять так чи інакше, давати їм потрібні поради. Звичайно, легше радити щось комусь, а не собі. Хотілося б стати спортивним психологом. Зараз їх дуже мало, бо немає спеціалізованих закладів, а із спортсменами здебільшого працюють звичайні психологи. Безперечно, це кваліфіковані спеціалісти, але є багато моментів у спорті, які може знати і розуміти лише той, хто займався спортом на високому рівні. Окрім психології, ще приваблює журналістика.
ЯК ВИ ОЦІНИЛИ Б ПОЄДНАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ РОЗКЛАДІ НАШОГО ВИШУ ПРАКТИЧНИХ І ТЕОРЕТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ? ЯКИМ МОЖНА НАДАТИ ПЕРЕВАГУ?
Чесно кажучи, практичних занять дуже багато. Це не завжди правильно. Добре було б, якби студенти могли вибирати, які практичні дисципліни їм подобаються. По кількості годин я б збільшила психологію та іноземну мову. А також такі предмети, як анатомію і фізіологію. Для нашої професії це дуже потрібно. Хотілося б, щоб на практичних заняттях студенти могли виконувати творчі завдання, це збільшило б мотивацію до навчання.
ВАША СІМ'Я – СПОРТИВНА? ТАКИМ ЧИНОМ СФОРМУВАВСЯ І ВАШ ВИБІР?
Мої батьки також фехтувальники. Їхнє виховання важливе. Свого часу вони навчили мене, як діяти у певних моментах і зараз я з певністю можу скористатися цими порадами.
ЯК ВІДПОЧИВАЄТЕ ВІД НАУКИ?
Як кожен середньостатистичний студент нашого вишу, відпочиваю у спортивному залі. Також люблю музику і художню літературу.
Розмовляла Іванна Литвинець
Студентський часопис ЛДУФК «Країна спорту»
№3 (18) 2012, С. 4.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: Іванна Литвинець