з трьох крапельок Раю
розцвітає схід…
Доля підкову кує —
барвінкову, вогняну, любов-мироточачу.
перша крапля — Життя —
Всесвіту іскрина в перламутровім тумані:
переплети родів і вітрів,
чарунок променів синьо-теплих,
сповідь з барвінкової цноти.
друга крапелина — Любов —
мелодія снів звіздарів пульсує із неї:
гами блукають в тремі наших сердець
і знову
пірнають в безодню вічності, щоби там прорости
манливими орхідеями і левкоями…
здичіла самість тускне
і заповнюється орожевленими митями благості…
тиша скресає.
жайвір здіймає осанну сонцю.
обабіч дороги, в росянистих капелюшках,
оберегом на чатах цар-квіт…
десь шумлять сказисті сквери
і нахромлюються на списи чортополоху…
перечіплюючись падають у павутину безнадії в густому трин-трав’ї…
а жайвір
вранішнє безтурбоття розтріпує і розтріпує крильми…
третя крапелина — дід-прадід-сила
з іржінебоязкого сплаву змішана,
припорошена златом зорі,
прасуща в щільних сотах сьогодення,
смирна й неколінопадюща,
віша.
мерехтить в руках Долі підкова –
вилискує.
барвінки вплітаються в небо…
сни звіздарів — в пісню жайвора…
дід-прадід-міць — в дороги…
тих-ш-ше-е-е-е…
схід розцвітає
з Раю трьох крапелинок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: *SELENA*