тягнеш весь метал на собі
з мечем у піхві
зі списом у руці
на коні кавалерії Такеди
на жаль твої переконання сліпі
шляхи вже є протиставленням брудній ріці
і сам ти вже не воїн
а жебрак
іди
останній самурай з того роду
який терпів епоху Муцухіто
поки тисяча журавлів відлітали
шукаючи вершин Фудзі і броду
Шинано
подалі від нової еліти
летіли закуті в метали
уже минула епоха Оди і Токугави
уже минули священні канони
весь світ прагне ввійти в потаємне
що ховала Країна Сонця
лаву
Фудзі
блиск Хейана
дзвони
Нари
епоху темну
що породила Санаду
знищила
Такеду
піднесла Тойотомі
і також його повела в історію
твій солоний присмак болю підвищував
азарт
за тобою плакали
не кажучи нікому
що ти не повернешся
твоя територія
залишалась за тобою
ти ставав схожим на бога
тебе шанували в деревах струмках
нащадки були вже не юрбою
а кланом
яким відкривалась дорога
у бій
одна поразка
і це вже гулаг
тебе збезчестили
забрали гідність
надана смерть
щоб ти не носив цю ношу
щоб тебе не пестили
за провал та вірність
щоб тебе за небокрай заніс смерч
та тепер все минулось
ти хоч і досі приклад
та голови не цінують відзнак
їм варто нажитись на мулах
і їх родинах
а виклад
собі забрати
поки воїн не подає живих ознак
розумієш
самурай бореться до останнього
але якщо не звертають уваги
і повертають до руїни
то борись силою нежданною
і будеш героєм народу
та через зневагу
не будь героєм чужої країни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637817
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Roman Mironchuk