ПРОТЯГИ ІСТОРІЇ РОЗБРАТУ

***
Єднаються  і  ситі,  і  голодні,
коли  єднає  їх  сатанаїл...
Не  миром  ви  помазані,  шановні  –
і  щирі  українці  іншомовні,
і  українофоб,  і  русофіл.

***
Дух  барикади  всує  не  помер
і  у  бою  від  єдності  не  тісно,
і  знову  об’єднатися  не  пізно…
Але  не  ясно,  де  ви  є  тепер,
глашатаї,  що  позаймали  крісла?

***
Ой,  не  об’єднує  стаття
на  захист  Ойкумени.
І  досі  на  усіх  путях
багатії  крадуть  життя
у  тебе  і  у  мене.

***
Любителі  щі
об’єднали  колони.
Гуляють  хлищі,
депутати,  барони.
Ідуть  на  борщі
європейські  мільйони.

***
Тримати  осаду?
Іти  на  твердиню?
Ідемо,  якщо  це  важливо.
А  бути  у  владі  достойній  людині
у  наші  часи  неможливо.

***
Походами  з  майдану  на  базар
розпочиналась  вільна  Україна.
І  –  кому  що́,  а  мерії  –  навар!
І  як  не  регіони,  то  –  удар!
Нокаут!  І    –  здираємо  коліна.

***
Кричали  всі,  
                 [i]–  пролетарі,  єднайтесь![/i]
Але  ніхто  в  опалу  не  попав.
Люстрація!?
                           Не  бійтеся,
                                                       покайтесь,
хто  вихваляв  і,  вибачте,  лизав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637675
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 22.01.2016
автор: I.Teрен