Коли упала посмішка з обличчя,
Коли спустились руки до колін,
Коли зійшов із власного узбіччя,
Коли вже не чекаєш кращих змін,
Коли в собі замкнувся від людей,
Коли вмиваєшся щодня сльозами,
І серце коли рветься із грудей,
Піднімуть стимул й дух тато і мама.
Коли утратив віру в сенс життя,
Коли засумнівавсь у власних силах,
Коли всі зникли позитивні відчуття,
Коли застигла кров в холодних жилах,
Коли ти зупинився на шляху,
Коли щось не виходить подолати,
Коли застав годиную лиху,
Це допоможуть пережити мама й тато.
Коли час пролетить в одную мить,
Коли теплом покличе рідна хата,
Коли приїдемо дорослі до воріт,
Зустрінуть радісно рідненькі мама і тато.
Цінуйте й бережіть батьків своїх!
Саме вони виводять нас у люди,
І захистять та відведуть від лих,
А ми не підведем їх, не забудем!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637538
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Антоніна Романюк