Шукає прихистку лелека,
Бо надоїла нудна спека.
Засумувала навіть річка,
Гаряча стала в ній водичка.
Птахи ховаються в тіньочок,
Самітньо журиться пеньочок.
Води напитись хоче квітка,
Бо ж дощик поливає рідко.
Зомлів від спеки навіть вітер,
Йому не хочеться радіти.
І день іде на відпочинок,
Він виніс сонцю сумний вирок.
Радіє лише тихий вечір,
Бо прохолода гладить плечі.
І як затягнуть небо хмари,
Гроза розірве сонця чари.
На землю хлине дрібний дощик,
Омиє спину навіть горщик.
І будуть знову всі радіти,
Дорослі, старики і діти.
Вернулась ніжна прохолода
І знову ожила природа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)