Твоя кімната увійшла у світ невизнаних реалій,
Заставши сіре марево зі смаком тютюну...
Відкритий погляд на дахи навіяв би шторми печалі,
Огида в'їлась в тіло, поївши полину...
Тривка субкультура влилась в ДНК,
Наставивши планку ілюзій...
Дивні символи світить прозора ріка,
Вороги усі схожі на друзів...
Летке кохання я б не міг зловити вчасно... Але все ж,
Люблю дівчат, що бачу... То чому я ще один?!
Можливо, через погляди, поділені на сотні меж,
Збудовані огидою, що з'їла той полин...
17.01.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636710
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 18.01.2016
автор: Systematic Age