Заквітчане поле твоїх думок
І мрій, що не втратили ще глибини
Життя розповідає за уроком урок
Наводить приклади доречні з давнини
Варто опанувати науки ази
Про людську неоднакову сутність
Щоб під час неприємностей грози
Не жалітись на їхню нечуйність
Кожен з нас має дві медальних сторони
Одна на люди, інша – потаємна
Одна говорить ввічливо на «Ви»
А інша від цинізму й злоби темна
І знати треба, що поміж рядків
Доводиться постійно всіх читати
Бо не кожен в очі сказав, що хотів
Бо часто воліють за краще мовчати
Вірити не варто в похвалу
Може то підлабузництво чи заздрість добре схована
Дивись, кого лишаєш у своїм тилу
Щоб твоя довіра раптом не була анульована
© Леся Приліпко-Руснак,02.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак