Оазис

А  я  тону    в  твоїх  очах  кольору  моря
Якби  не  ти,  то  я  б  зачах  чи  вмер  би  з  горя.
Я  так  просив,  благав  у  Бога  про  таку,  як  ти,
Життя  моє,  колись  убоге,  стало  золотим.
Нехай  тебе  я  знаю  лиш  дуже  мало  часу,
Але  твоя  душа  наповнена  прикрасами.
Ти  так  прекрасна,  тендітна,  ніжна,  класна,
Ти  така  чиста,  наче  ранішня  роса.
Різні  полюса  Землі  з’єднались  у  єдине,
Таке  життя  красиве,  але  швидкоплинне.
Потрібно  встигнути  багато  чого  зробити,
Потрібно  зберегти  кохання,  воно  прагне  жити.
І  загубившись  у  твоєму  довгому  волоссі,
Ми  забуваємо  про  цю  меланхолійну  осінь.
Досить  вже  навколишніх  неприємностей,
Ти  мій  живий  оазис  серед  неживих  пустель.

Купа  ідей  в  голові  моїй,  
А  ти  ідеш  серед  людей  в  обіймах  мрій,
І  ми  зустрілися  з  тобою,  бо  потрібно  так,
Потрібно  нам  і  тим  усім,  хто  на  небесах.




Немов  веселка,  поміж  сонцем  і  дощем,  
Така  ти  різнобарвна,  хочу  обіймати  ще  і  ще...
Раніше  був  я  диким  звіром  із  гірських  печер,
Тепер  мені  завдяки  тобі  стає  все  краще.
Щез  із  мого  обличчя  сум,
В  тобі  я  бачу  неймовірну  душі  красу.
Я  донесу  до  тебе  всю  свою  любов,
Якщо  буваю  не  правий  –  то  не  обезсудь.
І  знову,  знову,  знову,  знов  сумую  за  тобою,
Коли  немає  поруч,  коли  між  нами  час,
Відчую  знову  наш  зв’язок,  що  душу  заспокоїть,
І  забере  назавжди  всередині  колапс.
Твоя  стихія  –  це  не  місто,  це  природа,
В  твоєму  серці  міститься  гірська  порода,
Але  не  холодна,  а  гаряча,  наче  лава,  
Я  ніби  хімік,  що  відкрив  тебе,  як  новий  сплав.

Купа  ідей  в  голові  моїй,  
А  ти  ідеш  серед  людей  в  обіймах  мрій,
І  ми  зустрілися  з  тобою,  бо  потрібно  так,
Потрібно  нам  і  тим  усім,  хто  на  небесах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636009
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 15.01.2016
автор: Інфант