JAZYCHESKIJ VOPROS

                                                                                                             [i]«  Я  русский  бы  выучил???»[/i]
                                                                                                                                           За  Маяковським
Любителі  суржику  бають  мені,
що  рашеська  мова  –  народна.
А  я  поваляю  її  у  лайні,
за  те,  що  вона  така  модна.

Її  захищати  від  укрів  [u]у  нас[/u]
іде  ліліпутія  клята.
І  я  анулюю  і  Крим,  і  Донбас
за  те,  що  такі  язикаті.

Коли  русофіли  ні  [i]-бе[/i]  і  ні[i]  -ме[/i],
тому  що  Росія  велика,
то  я  зневажаю  це  гаддя  німе
за  те,  що  таке  без'язике.

У  Раші  розвинута  мова  Муму  –
еліти,  матрьоші-ваняші,
і  я  забуваю  елітну  тому,
що  нею  варнякає  Раша.

Тому  що  у  Раші,  куди  не  піди,
у  моді  і  меми,  і  мати,
а  мати  і  жести  –  це  мова  орди,
якою  глаголять  примати.

Усі  ненавидять  тупе  і  пусте,
що  п’є  та  регоче  на  кутні.
А  я  [i]кацапетію[/i]  тільки  за  те,
що  любить  свою  «ліліпутю».

Плює  без'язике  на  мову  мою
огульно  –  і  буйне,  і  п'яне.
А  я  на  російську  тому  наплюю,
що  нею  [i]каґтавив  [/i]  Ульянов.

Усім  надокучили  карлики  злі,
дуріє  у  Думі  Жирьопа.
Але  Україна  уже  –  Сомалі
за  те,  що  іде  у  Європу.

Татари  і  укри  жили  у  Криму.
Учили  їх  праві  і  ліві.
А  Ізя  родную  не  знає  тому,
[i]шо  вчілі  її  у  Лівіві[/i].

Нардепія  має  і  знає  аж  дві,
у  Раді  лунають  акценти.
Якби  булавою  та  по  голові
за  те,  що  тупі,  як  нардепи.

Моя  Україна  Європою  йде.
У  мови  моєї  –  майбутнє.
І  я  ненавиджу  собачу  за  те,
що  нею  ще  тявкає  Путя.

За  те,  що  цілує  і  лиже  ху*лу
кацапія  Раші  сідницю,
я  їй  «воздаю»  таку  саму  хвалу,
яку  «воздає»  Солженіцин*.

[i]*  –  «  Нет  в  мире  мельче,  сволочнее  и  хамовитее  особи,  чем  кацап.  Рождённый  в  нацистской  стране,  вскормлённый  пропагандой  нацизма,  этот  ублюдок  никогда  не  станет  Человеком.  У  его  страны  нет  друзей  –  либо  холуи,  либо  враги.  Его  страна  способна  только  угрожать,  унижать,  убивать,  за  сохранение  этого  статуса  Рассеей  рядовой  кацап  готов  пожертвовать  собственной  жизнью,  жизнями  своих  родителей  и  детей,  качеством  жизни  собственного  народа.  Воистину:  кацапы  –  звери.  Лютые,  кровожадные,  но...  смертные.»
[/i]
                                                                                                                                                     А.Солженицын

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635861
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.01.2016
автор: I.Teрен