А біля струмка дві жабки пустували,
Стрибали, одна одну переганяли.
Побачили банку у воді , на неї стрибнули
І разом в сметані потонули.
В сметані стали бовтатись,
Пробують з банки вистрибнути,
Не можуть до верху дістатись.
Сили почали їх залишати.
Знесилилась одна жабка, та й каже:
-Навіщо я буду мучитись, стрибати,
Вибратись не зможем , будем помирати.
Сказала ці слова та й на дно пішла.
А друга, не здавалась,
В сметані стрибала, бовталась.
Масло сколотила. Відштовхнулась.
І до краю банки дісталась.
Про байку так можна сказати:
-Надію на порятунок не можна втрачати,
Боротись, боротись, боротись!
І ніколи не здаватись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635690
Рубрика: Байка
дата надходження 14.01.2016
автор: dashavsky