Знаєш, вранці, крізь скуйовджене волосся,
Перш за все, дивлюсь на тебе, іще сонного...
Вранці милого і, трішечки... солоного.
На світанні все моє з твоїм сплелося.
Доки серця ще не позбивались ритмами,
І не вивітрились з щік тепло від подихів,
Я до тебе притулюсь, маленьким котиком,
Щоб іще, хоча б ще трішечки помріяти.
Притулитись до грудей холодним носиком,
І в руках твоїх зігрітися... втопитися...
Вранці хочу якнайдовше залишитися
Біля тебе... за твоїм гарячим покликом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2016
автор: Ivanna Pikhun