Голос долі.

Не  міряй  ти  мене    до  себе,  
Люби  такою,  як  я  є.
І  серце  мучити  не  треба,
Воно  пізнає:  де  я  є.

Ти  дай  йому  жадану  волю,
І  слухай  голос  його,  стук.
Воно  пізнає  твою  долю,
Не  випускай  її  із  рук.

А  ріст  і  талію  –  не  міряй,
І  довжину  красивих  ніг.
Ти  серця  жар  її  поміряй,
Щоб  все  життя    зігріти  зміг.

Щоб  він  не  був  сліпучий  спалах,
Що  всім  обпалює  серця,
І  пише    біль  на  їх  скрижалях,
І  скрипка  плаче  без  кінця.

Не  треба  мучитись,  гадати  –
Довірся  Богу  у  житті.
і  скрипка  ніжно  буде  грати  -
Не  рви  ж  ті  струни  золоті.

Бо  знає  Він,  що  є  найкраще,
І  хто  судився  лиш  тобі.
Та  люди  вибирають  важче
І  гірко  плачуть  у  журбі.

Ти  не  жадай  лише  кохати,
Горіти  в  полум’ї,  в  вогні.
Любити  вчись  і  вибирати
На  все  життя,  на  вічні  дні.

Галина  Яхневич.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2016
автор: Тріумф