Тобі, Донбасе

Ти,  як  непутьова  дитина,
Що  в  мандрах  по  світу  блудила,
Й  багато  біди  наробила  -
Ще  б  трішки  й  себе  загубила.

Тобі  було  крепко  начхати
На  те,  як  живе  твоя  мати,  
Чи  є  чим  сім'ю  годувати.
Тобі  було,  просто,  плювати..  

А  мати  в  ярмі  все  стогнала,
Під  ординців  спину  прогинала,
А  коли  з  під  гніту  повстала,
То  тоді  ти  її  не  признала.

Стала  ворогу  допомагати
І  рідну  неньку  обзивати,
Сімейне  добро  роздавати,
Родину  свою  убивати.

Проснись,  непутьова  дитино!
Подивися,  що  ти  наробила:
Земляків  багато  убила
І  себе  зі  світу  згубила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635033
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2016
автор: Ольга Калина