Ніч прийшла, місяць зійшов,
До усіх стомлених сон вже прийшов.
Тільки людина сидить тут одна:
Сонця приходу чекає вона.
«Зоряне сяйво, місячний спів,
Скажіть мені, любі, хто місяць зустрів?
Чи, може, з’явився сьогодні він сам,
Кидаючи виклик холодним рокам?
А може, він хоче знайти вороття?
Чи, може, зустріти те почуття,
Яке лиш самотні могли відчувати,
Кохану людину життя все чекати?»
Зорі безмовно собі мерехтіли,
Відповідати вони не хотіли.
Біля людини – лише самота,
Для неї ця ніч тільки одна.
Не може сидіти, не може чекати,
Не хоче вже більше самотності знати.
«Сонечко світле, місяць ясний,
Не хочеться більше бути самій.
Прийміть лиш до себе,
Зроблюся зорею, полину до неба»,
Навкруг лише тиша, а потім – політ.
Зоряне сяйво сповнило весь світ.
У тиші самотній скінчилось життя-
І канули душі в саме небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634942
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.01.2016
автор: #tenderness