Мокрий сніг на узбіччі,
Небеса в глибині,
Вже нічого не бійся –
Ти не винна мені.
Не водися зі мною,
Не надійся й не плач,
Щоб я злого не скоїв,
Ти сьогодні пробач.
Що було перекресли,
Хоч за те, що було,
На весні води скреснуть,
Хоч їх вже й замело.
В небі хмари як лиця,
Ледь повзуть через ліс.
Озирнись, подивися –
День вже трохи підріс.
Сонце серце не крає
І тепла ще нема,
Я зимою не каюсь,
Бо і сам як зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Мірошник Володимир