[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vIMb1EuAY64
[/youtube]
Я пильно заглядаю тобі в очі.
Так хочеться узнать твої думки.
А вітер за вікном чомусь регоче,
Мої ж думки, неначе жебраки.
Ви не просіть того, чого немає,
Бо за мовчанням криються слова.
А, може, він і справді все ж кохає?..
Потрібних слів не знайде голова.
Але ж надія все ще надихає:
Скажи про все оце йому сама.
І навкруги повільно все стихає...
А, може, це робити все ж дарма?
Тихенько закрутилися сніжинки.
Рогатий місяць глянув у вікно.
Такі вагання притаманні жінці...
Та вірити так хочу всеодно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2016
автор: Н-А-Д-І-Я