А за вікном знов сніжні заметілі,
Танцюють вальс із вітром пустуном.
Летять сніжинки кришталево - білі
І стелять килим в полі за селом.
Сховався Місяць, бо Зима - чаклунка,
Приревнувала до зірок його.
Вона примхлива, бліда - вередунка,
Ніяк не може вдіяти нічого...
Стоять самотньо у зажурі хати,
Клубочком дим снує із димаря.
І вітер буде тихо колихати,
У сквері тмяне світло ліхтаря.
І може десь самотній перехожий,
Постукає до мене у вікно.
Він буде любий так на тебе схожий,
А я цього чекаю так давно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)