Війна…

         А  душу  ламає  питання:            
"Навіщо,навіщо  війни?        
     Навіщо  ламати  кохання      
             Й  лишати  людей  без  сім'ї?"      

Росія,навіщо  воюєм?          
         Ми  ж  були  колись,як  сім'я,    
                 Ми  ж  час  і  здоров'я  марнуєм,      
Запльовуєм  своє  ж  ім'я.    

           Ми  ж  були  давніше  братами,    
   А  зараз  ти  газ  перекрив?    
       Літать  захотілось  птахами?      
 Навіщо  людей  ти  убив?        

         Страждають  прості  громадяни,
   Що  землю  свою  бережуть.      
 Луганці,львівські  й  кияни,    
Країну  свою  бережуть!          

А  Путіну  все  ще  замало.        
 За  нього  все  ж  воюють  кати.
 Злочинці  вбивають  зухвало,  
Й  не  чують  вони  гіркоти            

         Ваш  цар  і  правитель  безчесний!  
Не  знає  він  правди  в  словах,
Відчує  він  гнів  той  небесний  
Відчує  і  взнає,що  є  страх!        

Та  буде  і  мир  в  Україні!              
 Й  не  буде  тут  більше  облав!    
Й  пишаюсь  я  за  країну                  
         Й  скажу  тільки:"Смерть  ворогам"

Слава  Україні!
                                   Героям  Слава!

                                                                                                   @Невідома

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634497
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.01.2016
автор: @Невідома